Бро, сидел я в своей маленькой квартирке, скручивал себе наркоту, не понимая, что меня ждет. Вроде бы собрал все закладки, все средства, чтобы скользить по облакам кумара, но не знал, как они повлияют на мой ум и тело. Все началось с этой истории, как я раскумарился...
Как-то раз встретил я одного типа, звали его Лэо. Он завалился ко мне в гости и начал рассказывать о своих увлечениях. "Братан, тебе нужно чуть больше энергии в жизни!" - говорил он. "Я знаю одну штуку, которая поможет тебе полетать выше облаков. Кокаин, братишка! Это реальный плато, на котором можно достичь новых высот!"
Я подумал, почему бы и нет? Ведь я всегда стремился к новым ощущениям и экспериментам. Лэо дал мне координаты места, где я могу достать эту штуку, и предупредил, что нужно быть осторожным. "Никогда не знаешь, что тебя там ожидает", - сказал он. Я взял деньги, готовый взять риск и отправился на поиски этого кокаина.
Когда я приехал на место, меня окружила атмосфера, полная тайны и запаха запретного. Встретил меня парень, который казался опытным наркоторговцем. Он выглядел, как из фильма - вся в черном, с сигаретой в зубах. "Ты из наших?", - спросил он. Я кивнул, не зная, что отвечать. "Давай сюда свои бабки, я тебе дам то, что ты искал", - сказал он с ухмылкой.
Он подал мне пакет с белым порошком, я отдал ему деньги и плановито покинул это место. Все было так легко, словно я только что купил обычную газету. Но когда я вернулся в свою квартиру и тщательно расфасовал новое приобретение, я почувствовал себя как наркоман, который готов взорваться от нетерпения.
Я сделал небольшую линию, вдыхнул ее и почувствовал, как моя жизнерадостность и энергия взорвались внутри меня. Как будто включился режим "циклодоления" - я не мог сидеть на месте, меня просто швыряло от одного дела к другому. Я чувствовал себя богом, который контролирует все вокруг себя. Но это была только начальная стадия...
Прошло несколько дней, и я почувствовал, что кокаин начал брать верх надо мной. Я уже не мог стоять на ногах, постоянно дрожал, словно замерзший наркоман. Ощутил я и побочные эффекты этой дряни - сердце начало бешено биться, голова раскалывалась, а мой организм сигнализировал о проблемах. Вся эта энергия и радость превратились в жестокую боль и страх.
Звонил я Лэо, рассказывал ему о своем состоянии и просил помощи. Он только смеялся и говорил: "Братишка, ты сам виноват! Ты не должен был переборщить!" Но в итоге, он все-таки подсказал мне, как справиться с этой дичью. "Возьми ацетаминофен, братан. Это поможет тебе снять симптомы отхода. Но помни, это только временное решение!"
Я сделал, как сказал Лэо, и стал ждать, пока эффект от ацетаминофена начнет действовать. Постепенно боли и дрожь начали утихать, но я все равно чувствовал себя слабым и искал утешение в новой порции наркоты. И так раз за разом, вечно погоняя за теми жаркими ощущениями, которые давно уже покинули мое тело. Я наконец-то осознал, что эти наркотики только убивают меня и мои мечты. Я постепенно стал избавляться от всех запасов, стараясь не поддаваться искушению. И с каждым днем я все больше понимал, что нужно ценить свою жизнь и не доводить себя до края бездны. Но также я чувствую благодарность, что это все уже позади. Никогда не стоит идти на этот путь, потому что там нет ничего хорошего. Одна минута удовольствия может уничтожить всю вашу жизнь. Будьте сильными и умными, и не преследуйте ложные иллюзии, которые обещают вам только бессмысленные ощущения и горечь саморазрушения.
Вспоминая все это, я глубоко вдохнул и почувствовал, как новая энергия наполнила меня."
Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!